Історія

У 2000 році нідерландець Клаас Брауер очолив IAHD. Саме під його керівництвом організація розширила свою діяльність у багатьох країнах світу. Це стрімке зростання створило нові виклики, особливо у сфері логістики та управління. На жаль, контроль над реєстрацією та сертифікацією учнів і інструкторів частково був втрачений.

Щоб допомогти вирішити ці проблеми, у 2007 році Клаас Брауер звернувся до Всесвітньої організації підводного плавання (WOSD) — міжнародної дайвінг-організації, яка вже впровадила курси IAHD у власну систему навчання. Брауер знав, що WOSD розробила систему реєстрації та сертифікації, здатну вирішити проблеми IAHD. WOSD погодилася адаптувати цю систему таким чином, щоб нею могла користуватися і IAHD.

Пізніше Клаас Брауер вирішив відійти від активного керівництва та передати повний контроль над IAHD Всесвітній організації підводного плавання (WOSD). З 1 січня 2010 року IAHD є незалежно керованою неприбутковою дочірньою організацією WOSD.

Під керівництвом Герарда Ойнхаузена та Фреда Сіберса імідж і структура IAHD були повністю оновлені та модернізовані. Окрім розширення та модернізації існуючих навчальних матеріалів, курси були оновлені для навчання людей з інтелектуальними та психічними порушеннями. Також було змінено структуру управління між головним офісом та представниками на місцях, щоб забезпечити швидші та більш прямі канали комунікації.

Організація складається як з людей без інвалідності, так і з людей з інвалідністю, які спільно прагнуть досягати цілей, поставлених IAHD. Досвід показав, що найефективнішим підходом є заохочення людей з інвалідністю спробувати підводне плавання, щоб вони могли особисто переконатися, наскільки доступним для них може бути цей вид діяльності. Існує дуже мало видів інвалідності, які фактично унеможливлюють заняття дайвінгом. Водночас характер обмежень у кожної людини різний, як і способи адаптації до них.